Polska i Europa podczas pandemii. W ukraińskim wydaniu „Dzerkało Tyżnia” ukazał się artykuł autorstwa Premiera Mateusz Morawieckiego.
Artykuł Prezesa Rady Ministrów Rzeczypospolitej Polskiej Mateusz Morawieckiego „Solidarność i ambicja Polska i Europa podczas pandemii” dla „Dzerkało Tyżnia”
Świat stoi dziś w obliczu globalnej pandemii. Od tego, czy jesteśmy w stanie okazać solidarność i współdziałać, zależy ludzkie życie.
Polska i Ukraina szybko podjęły trudne decyzje o walce z epidemią także poprzez wprowadzenie ograniczeń zmieniających codzienne życie każdego obywatela. To dzięki nim liczby potwierdzonych przypadków zakażenia, liczby hospitalizowanych osób i te najbardziej smutne – liczby zmarłych – w naszych państwach utrzymują się na relatywnie niskim poziomie. Według szacunków bez zdecydowanych działań liczba zakażonych mogłaby dziś wynosić dziesięć razy więcej i sięgać nawet 100 tysięcy. Polskie i ukraińskie społeczeństwa bardzo odpowiedzialnie zareagowały na wprowadzenie ograniczeń, dotyczących przekraczania granicy państwowej, aktywności gospodarczej, społecznej, kulturalnej czy sportowej. W tych trudnych dniach udowodniliśmy, że potrafimy zachować się mądrze i rozważnie.
Na tym nie kończą się podobieństwa w postępowaniu rządów Polski i Ukrainy. Kontynuując wysiłki na rzecz powstrzymania epidemii, poważnie potraktowaliśmy bezpieczeństwo gospodarcze, w tym bezpieczeństwo socjalne oraz ochronę miejsc pracy. Polski rząd przygotował specjalny pakiet działań pod nazwą Tarczy Antykryzysowej, służący poprawie sytemu ochrony zdrowia Polaków, pomocy finansowej dla przedsiębiorców, ochronie miejsc pracy i wzmocnieniu polskiego sektora finansowego. Jednym z filarów naszej strategii są inwestycje publiczne, generujące impuls inwestycyjny niezbędny dla odbudowy gospodarki po koronawirusie. Wartość przygotowanych rozwiązań szacujemy na ponad 400 mld PLN (około 100 mld USD). Tarcza Antykryzysowa to zatem największy polski pakiet wsparcia w historii.
Niezwykle istotny jest fakt, że potężna Tarcza nie przeszkodzi w dostępności do programów socjalnych, które znacząco zwiększyły dobrobyt rodzin i podniosły poziom życia Polaków przez ostatnie pięć lat. Pierwsze tygodnie pokazały, że Tarcza Antykryzysowa jest skuteczna i działa. Tylko w ciągu pierwszych trzech tygodni zrealizowaliśmy już 2 mln wniosków o wsparcie. Polska jest gotowa dzielić się swoim doświadczeniem w tej strategicznej dziedzinie życia społeczno-ekonomicznego.
Odpowiedź UE na zagrożenie związane z Covid19 ma historyczne znaczenie, określi bowiem przyszłość europejskiej Wspólnoty. Moim zdaniem epidemia postawiła Unię w sytuacji, w której bardziej niż kiedykolwiek potrzebuje ona solidarności. Solidarność staje dziś w centrum projektu europejskiego, jako jego oręż w walce z pandemią oraz wspólna trampolina do odbudowy wspólnego rynku. Aby tak się stało, potrzebny jest ambitny budżet oraz korekta obowiązującej dotąd dyscypliny budżetowej. Dzięki temu można będzie Europejczykom zapewnić nie tylko coraz lepszą ochronę zdrowia i bezpieczeństwo socjalne, ale również stymulować odrodzenie wzrostu gospodarczego oraz tworzenie nowych miejsc pracy po epidemii.
Jednak solidarność potrzebna jest dzisiaj nie tylko wewnątrz UE, ale również poza jej granicami. W szczególności wobec jej sąsiadów. Dlatego Polska popiera propozycje KE dot. pakietu pomocy makrofinansowej o wartości 3 mld euro dla 10 państw sąsiedzkich Wspólnoty (w tym 1,2 mld euro dla Ukrainy). Rozumiemy pilną potrzebę niesienia solidarnej pomocy. Dlatego popieramy pomysł przeznaczenia 140 mln euro z funduszu polityki sąsiedztwa na pilne potrzeby państw Partnerstwa Wschodniego w walce z koronawirusem. Docelowo kwota ta przekroczy 700 mln euro. W ramach Grupy Wyszehradzkiej, Polska zaproponowała uruchomienie nadzwyczajnego programu „V4EastSolidarity” dla państw PW w ramach Międzynarodowego Funduszu Wyszehradzkiego. Program ma być ukierunkowany na praktyczne wsparcie najbardziej zagrożonych pandemią i jej skutkami grup społecznych: seniorów, osób chorych, pracowników transgranicznych. W jego ramach możliwy byłby m.in. szybki zakup leków i wyposażenia medycznego.
Pamiętamy także o obywatelach Ukrainy mieszkających i pracujących w Polsce. Są oni przecież ważnym podmiotem, bez którego notowany u nas od kilku lat dynamiczny wzrost gospodarczy byłby niższy. Dziś Ukraińcy przebywający w Polsce, nie muszą obawiać się o legalność swojego pobytu. Dokumenty, które utraciły ważność w okresie stanu zagrożenia epidemicznego lub stanu epidemii, zostały przedłużone do 30 dni po jego zakończeniu w Polsce. Obecnie żyje u nas około miliona Ukraińców. Według danych ukraińskich w związku z pandemią na powrót do swojej ojczyzny zdecydowało się 175 000 Ukraińców. Ci, którzy zostali w Polsce bardzo często nadal pracują i przekazują wsparcie finansowe swoim rodzinom na Ukrainie. Wg danych Banku Światowego przekazy na Ukrainę w 2019 r. osiągnęły wartość 16 mld USD. Znacząca część tej kwoty pochodziła z Polski. W związku z tym, mój rząd wydał polecenie konsulatom Polski na Ukrainie wznowienia przyjmowania pracowniczych wniosków wizowych. Tysiące obywateli Ukrainy będzie mogło wznowić pracę w Polsce.
Pandemia to historyczne wyzwanie. Ale historia nie daje o sobie zapomnieć niezależnie od rozwoju choroby. Rok 2020 jest dla Polaków i Ukraińców rokiem wielkich rocznic. Kilka dni temu obchodziliśmy 100. rocznicę podpisania sojuszu Piłsudski-Petlura. Sojuszu, który przyczynił się do odparcia zagrożenia nazywanego często „bolszewicką zarazą”. W tym roku przypada również 100 lat od urodzin św. Jana Pawła II, wielkiego Polaka, który w zjednoczeniu Ukrainy z Europą widział warunek harmonijnego rozwoju kontynentu.
Nasza zbiorowa pamięć wciąż jednak stoi przed wielkim wyzwaniem. Są to te kwestie, które od lat nazywamy „trudnymi”. Mam nadzieję, że wspólnie dokonamy postępu m.in. w sprawie uszanowania polskich ofiar rzezi wołyńskiej lat 1943-44 oraz powstrzymamy środowiska popularyzujące jej sprawców, które działają w interesie przeciwników naszych dobrych relacji. Zbliżymy się do tego celu, wypełniając podstawowy obowiązek chrześcijański: godnego pochówku zamordowanych. W duchu przesłania, które zawarł Taras Szewczenko w wierszu „Do Polaków”:
Podajże rękę Kozakowi
I serce do niego przychyl,
I razem w imię Chrystusowe
Odbudujemy raj nasz cichy!
Sojusz dwóch sąsiednich państw musi opierać się na wspólnocie interesów. Jednak o jego trwałości będzie decydować także wspólnota wartości. Jak zauważał św. Jan Paweł II „powiedziałem: solidarność musi iść przed walką. Dopowiem: solidarność również wyzwala walkę”. Papież miał wtedy na myśli walkę o „bardziej ludzkie i godne życie”, które kieruje się prawdą, wolnością, sprawiedliwością i miłością. Przed nami wciąż wiele wysiłku na rzecz bardziej solidarnej i zjednoczonej Europy, ale także na rzecz tego by to pełne prawda, wolność, sprawiedliwość określały wysoką jakość naszych relacji. Jesteśmy na dobrej drodze, chociaż wciąż długi dystans do jej pokonania.
Mateusz Morawiecki
Prezes Rady Ministrów Rzeczypospolitej Polskiej
Źródło: gov.pl
Солідарність і амбіція
Польща та Європа під час пандемії
Сьогодні світ стоїть перед обличчям глобальної пандемії. Від того, чи в змозі ми продемонструвати солідарність і співпрацювати, залежить людське життя.
Польща та Україна швидко прийняли важкі рішення в боротьбі з пандемією, в тому числі і шляхом запровадження обмежень, що змінюють повсякденне життя кожного громадянина. Це завдяки ним у наших державах залишаються на відносно низькому рівні кількість підтверджених випадків зараження, кількість госпіталізованих осіб і ця найсумніша статистика — кількість померлих. За підрахунками, без рішучих дій кількість заражених сьогодні могла би бути вдесятеро більшою і тільки у Польщі сягати навіть 100 тисяч. Польське і українське суспільства дуже відповідально відреагували на запровадження обмежень щодо перетину державного кордону, економічної, соціальної, культурної чи спортивної активності. У ці важкі дні ми довели, що можемо поводитися мудро і розважливо.
На цьому не закінчується схожість у поведінці урядів Польщі та України. Продовжуючи докладати зусилля задля припинення пандемії, ми серйозно поставилися до економічної безпеки, у тому числі соціальної безпеки та збереження робочих місць. Польський уряд підготував спеціальний пакет заходів під назвою „Антикризовий щит”, спрямований на вдосконалення системи охорони здоров’я поляків, фінансову допомогу підприємцям, збереження робочих місць і зміцнення польського фінансового сектору. Одним з основних напрямів нашої стратегії є державні інвестиції, що генерують інвестиційний імпульс, необхідний для відновлення економіки після коронавірусу. Вартість підготовлених рішень ми оцінюємо у понад 400 млрд злотих (близько 100 млрд дол.). Таким чином, „Антикризовий щит” — це найбільший польський пакет підтримки в історії.
Надзвичайно важливим є факт, що потужний „Щит” не перешкодить у доступності соціальних програм, які значно збільшили добробут родин і підвищили рівень життя поляків упродовж останніх п’яти років. Перші тижні показали, що „Антикризовий щит” ефективний і працює. Лише протягом перших трьох тижнів ми вже реалізували 2 млн заяв про підтримку. Польща готова ділитися своїм досвідом у цій стратегічній галузі соціально-економічного життя.
Відповідь Євросоюзу на загрозу, пов’язану з COVID-19, має історичне значення, оскільки визначатиме майбутнє європейського співтовариства. На мою думку, епідемія поставила Європейський Союз у ситуацію, в якій він більше, ніж будь-коли, потребує солідарності. Сьогодні солідарність лежить в основі європейського проєкту як його зброя у боротьбі з пандемією та спільний трамплін для відновлення спільного ринку. Аби це відбулося, потрібен амбітний бюджет і виправлення до бюджетної дисципліни, яка діяла досі. Завдяки цьому, для європейців можна буде не лише забезпечити кращий захист здоров’я та соціальну безпеку, а й стимулювати відновлення економічного зростання та створення нових робочих місць після епідемії.
Однак сьогодні солідарність необхідна не лише всередині ЄС, а й також за його межами, особливо із своїми сусідами. Саме тому Польща підтримує пропозиції Єврокомісії щодо пакета макрофінансової допомоги на суму 3 млрд євро для десяти сусідніх країн співтовариства (включаючи 1,2 млрд євро для України). Ми розуміємо нагальну потребу в наданні солідарної допомоги, тому підтримуємо ідею призначення 140 млн євро з фонду політики сусідства на нагальні потреби держав Східного партнерства в боротьбі з коронавірусом.
У кінцевому рахунку ця сума перевищить 700 млн євро. У рамках Вишеградської групи Польща запропонувала запустити надзвичайну програму V4EastSolidarity для держав Східного партнерства в рамках Міжнародного Вишеградського фонду. Програма має бути спрямована на практичну підтримку найбільш вразливих до пандемії та її наслідків соціальних груп: людей похилого віку, хворих, транскордонних працівників. У її рамках можливою була б, зокрема, швидка закупівля медикаментів і медичного обладнання.
Ми пам’ятаємо також про громадян України, які проживають і працюють у Польщі. Вони є важливим суб’єктом, без якого зафіксоване у нас протягом кількох років динамічне економічне зростання було б нижчим. Сьогодні українці, які перебувають у Польщі, не мають хвилюватися про легальність свого перебування. Документи, термін дії яких закінчився у період стану епідемічної загрози чи стану епідемії, були подовжені до 30 днів після його закінчення в Польщі. Зараз у нас проживає близько мільйона українців. За українськими даними, у зв’язку з пандемією 175 тисяч українців вирішили повернутися на Батьківщину. Ті, хто залишився в Польщі, дуже часто й надалі працюють і передають фінансову підтримку своїм сім’ям в Україні. За даними Світового банку, перекази в Україну 2019 року сягнули 16 млрд дол. Значна частина цієї суми надійшла з Польщі. У зв’язку з цим мій уряд видав розпорядження консульствам Польщі в Україні відновити прийом заяв на отримання робочої візи. Тисячі громадян України зможуть відновити роботу в Польщі.
Пандемія — це історичний виклик. Але історії не можна забувати незалежно від розвитку хвороби. 2020 рік для поляків і українців є роком великих річниць. Кілька днів тому ми святкували 100-річчя підписання союзу Пілсудський—Петлюра. Союзу, що сприяв відбиттю загрози, яку часто називали „більшовицькою чумою”. Цього року також виповнюється 100 років від дня народження св. Івана Павла ІІ, великого поляка, який в об’єднанні України з Європою бачив умову гармонійного розвитку континенту.
Однак наша колективна пам’ять усе ще стоїть перед великим викликом. Це питання, які ми роками називаємо важкими. Сподіваюся, що ми разом досягнемо поступу, зокрема щодо вшанування польських жертв Волинського злочину 1943–1944 років, а також зупинимо середовища, що популяризують його винуватців, які діють в інтересах противників наших добрих відносин. Ми наблизимося до цієї мети, виконуючи основний християнський обов’язок — гідне поховання вбитих. У дусі послання, яке Тарас Шевченко вмістив у своєму вірші „Полякам”:
Подай же руку козакові
І серце чистеє подай!
І знову іменем Христовим
Ми оновим наш тихий рай.
Союз двох сусідніх держав має базуватися на спільності інтересів. Однак його довговічність також визначатиметься спільністю цінностей. Св. Іван Павло II зазначав: „Я сказав: вищою цінністю за боротьбу є солідарність. Додам: солідарність також є початком боротьби”. Папа Римський мав тоді на увазі боротьбу за більш гуманне і гідне життя, яке керується правдою, свободою, справедливістю і любов’ю. Нам треба буде докласти ще багато зусиль на благо більш солідарної та об’єднаної Європи, але й також на благо того, щоб саме правда, свобода, справедливість визначали високу якість наших відносин. Ми на правильному шляху, хоча належить пройти ще довгу відстань, щоб його здолати.
