Переслідування поляків, що проживають у Білорусі, тривають не один рік. Терор посилився після подій 9 серпня 2020 року, сьогодні ж цей процес сягає апогею. Регулярно проводяться обшуки й арешти, які супроводжуються істинно геббельсівською пропагандою.
За останні кільканадцять років авторитарний режим Білорусі не давав суспільству навіть мінімальних шансів на демократичні свободи.Ніхто не очікував, що може бути ще гірше, однак все змінилося 9 серпня 2020 року. Після перших офіційних екзит-полів, які давали Олександрові Лукашенку майже 80% голосів, а Світлані Тихановській менш ніж 7%, у Мінську та інших містах Білорусі люди вийшли на вулиці, щоб виразити свою недовіру чинній владі. Всі ми добре знаємо, яких нелюдських репресій зазнали мітингувальники, активісти, журналісти, а навіть сторонні люди.
Ось уже майже рік у тій чи іншій формі тривають акції протесту. Сотні, якщо не тисячі громадян Білорусі перебувають у місцях позбавлення волі. Багато людей були змушені покинути країну, а тих, які назавжди втратили здоров`я чи були й є репресовані, навіть важко порахувати. На жаль, не обійшлося без смертей, які назавжди залишаться на „совісті” білоруського режиму.
Всупереч посиленим репресіям дух білоруської революції не згасає. Тому Лукашенко, його посіпаки й радники з „братнього народу” крутяться як можуть, вигадуючи та звинувачуючи „ворогів” Білорусі як у самій державі, так і поза її межами.
Відомо, що Польща була і є країною, яка стає на захист громадянських прав у сусідній державі, керуючись гаслом: „За нашу і вашу свободу!”. Тому авторитарний режим (а може вже тоталітарний?) після того, як визнав Польщу одним з головних супостатів, розпочав інформаційну війну. Беручи до уваги те, що можливості безпосередньої дії на польську державу у білоруського тирана мізерні, представники репресивного апарату вдалися до ефективного, на їхню думку, способу боротьби, а саме – захоплення заручників. Влада Республіки Білорусь поводиться неначе терорист і поневолює своїх громадян, зокрема й білоруських поляків.
Переслідування поляків, що проживають у Білорусі, тривають не один рік. Терор посилився після подій 9 серпня 2020 року, сьогодні ж цей процес сягає апогею. Регулярно проводяться обшуки й арешти, які супроводжуються істинно геббельсівською пропагандою.
Сьогодні навіть неможливо точно визначити, хто потрапив у лещата репресій.
Найбільш вразливими є активісти. Саме на них чигає величезна небезпека. Деяким арештованим загрожує реальне, багаторічне ув’язнення. Таких історій сотні й кожна з них – жахлива людська трагедія.
Наведемо лише кілька прикладів найбільш одіозних дій режиму.
20 жовтня 2020 р. у Гродно затримали Ігора Бансера, багаторічного активіста Союзу поляків Білорусі та фронтмена групи MisterX. На цей момент Ігор відбув кілька місяців арешту. На знак протесту ув’язнений вже кільканадцять днів відмовляється від їжі та води: його засуджено до позбавлення волі в зоні відкритого типу.
12 березня 2021 р. затримано Анну Панішеву, директорку Польської скаутської (харцерської) школи у Бресті. Пані Анні інкримінують розпалювання міжнаціональної ворожнечі та глорифікацію нацизму. За цією ж статтею кілька днів раніше затримали її співробітника. Анна Панішева і надалі перебуває під арештом.
23 березня 2021 р. арештували Анджеліку Борис, багаторічну голову Союзу поляків Білорусі (до речі, нещодавно її вибрали на наступний термін). Офіційно на цей момент її звинувачують у порушенні правил організації масових заходів, а саме в організації традиційного ярмарку „Казюкі”. Існує велика загроза, що справа не закінчиться на цій статті. Цілком можливо, що буде також залучена 130 стаття КК Білорусі, яка стосується „розпалювання міжнаціональної ворожнечі”.
25 березня 2021 р. міліція затримала Андрія Почобута, члена правління Спілки поляків Білорусі у Гродно, польсько-білоруського журналіста. Він, як і Анджеліка Борис, чекає на вирок у слідчому ізоляторі „Володарка”, де арештовані знаходяться в особливо важких умовах.
26 березня 2021 р. затримали Павла Мажейка, журналіста телебачення „Белсат”, який допомагав репресованим діячам Союзу поляків Білорусі. Зараз він вже звільнений, однак ніхто не знає, як справа розвиватиметься далі.
26 березня 2021 р. також затримали дві директорки й діячки Союзу поляків Білорусі: Марію Тішковську та Ірену Бєрнацьку. На жаль, про процесуальні дії стосовно арештованих нічого не відомо.
Це тільки поодинокі приклади антилюдської політики репресивного апарату Білорусі відносно громадян польського походження.
Влада Білорусі використовує перевірені часом гебешні методи, які дуже ефективно підсилює сучасними технологіями. Прикро, але можливості тиранів необмежені.
Польща та уся демократична спільнота світу звернулася з вимогою звільнити політв’язнів. Рада Безпеки ООН теж розглядає це питання. Лукашенко лякає польською інвазією, в якій безпосередньо беруть участь поляки, які народились і наперекір всьому живуть й активно діють у Білорусі. У намальованому пропагандою образі вони постають одночасно і «рукою Вашингтона», і послідовниками нацистів.Тішить те, що поляки, що живуть там, мають характер і гідність, які не один десяток років виковувалися у пекельному вогні царської, радянської та лукашенківської тиранії.
Артур Жак
